Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан.
Європе́єць, -пе́йця, м. Европеецъ. Ми вже стали європейцями.
Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище.
Захарла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Зажилить, взять на время и не отдать.
Колишній, -я, -є. Прошедшій, бывшій когда-то. Згада козак колишнєє, згада та й заплаче. Оповідаю дещо про колишніх крепаків. бо-зна-коли́шній. Давно прошедшій. Бо-зна колишнії звичаї в душі своїй перебіраю. чорт-зна-коли́шній. Очень давній. Борщ оскомистий, чорт-зна-колишній.
Мо́зу́ля, -лі, ж. = мозоля.
Підставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підставити, -влю, -виш, гл.
1) Подставлять, подставить. Підстав, дівко, коновочку під гадючу головочку. Уже тепер годі за вас підставляти шию.
2) — що. Замѣнять, замѣнить чѣмъ, дать въ замѣну. Товар у кого захоріє, — уже він свій підставить.
Попарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Спарить нѣсколько паръ.
2) Поженить нѣсколькихъ. Попаруєм діток.
Посварити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Поссориться. Вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили.
2) — кого́. Поссорить.
3) — кого. Сдѣлать кому выговоръ, выбранить кого. Треба його посварити, щоб звичайніший був. Його мати посварила, що в мене бував.
Снізка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сноза.
2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Cм. снизька, сніз.
