Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Дражни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною.
Жалібно нар. Жалобно, грустно. І дуже жалібно стогнав. Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось. Ум. жалібне́нько, жалібне́сенько. Сама стала, подумала, жалібненько заплакала. Сива зозуленько, не куй жалібненько. Смутненько-жалібнесенько грає-виграває.
Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють.
Зорявий, -а, -е. = зоряний. Зорява стяга рожева зорялася. Зоряве небо миготить.
Неодмінне и неодмінно, нар. Непремѣнно. Треба неодмінне ті колеса купити.
Неспокійник, -ка, м. Безпокойный человѣкъ.
Трочки мн. = торочки? А в волошки білі трочки, червоні панчошки.
Хурбет, -та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись?
Чечутиня, -ні, ж. = чечітка. Чеша, ші, ж. Чехонь.
