Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

різочка

Різочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і бє того ужа. Чуб. II. 60. 2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко! Чуб. III. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗОЧКА"
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Желех.
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.
Настромити, -ся. Cм. настромлювати, -ся.
Примежовувати, -вую, -єш, сов. в. примежувати, -жую, -єш, гл. Примежевывать, примежевать, прирѣзать (земли). Стор. II. 117.
Прищ, -ща, м. 1) Прыщъ. Левиц. І. 7. 2) Родъ печенья. Сим. 231. Прищі прищити. Сим. 235. Ум. прищик.
Продріжати, -жу, -жи́ш, гл. Продрожать.
Пхицьнути, -ну, -неш, гл. Толкнуть. Г. Барв. 411.
Ржавіти, -вію, -єш, гл. Ржавѣть.
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.
Сукало, -ла, с. Снарядъ для наматыванія нитокъ на шпульку ткацкаго станка: состоитъ изъ кружала — деревяннаго кружка, вращающагося на желѣзномъ стержнѣ, называемомъ шпе́ник, на который надѣвается цівка (шпулька), лучок (лукъ) веревочной своей тетивой охватываетъ двойной петлей стержень, — двигая лучок, приводять во вращательное движеніе стержень. Вас. 167. То-же, что и ремісник, шпулєр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЗОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.