Боярчик, -ка, м. = боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься «писарь», що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він бував хорунжим.
Вищикнути, -ну, -неш, гл. Вырвать, выщипнуть. Прійшов Петро — вищипнув листок, прийшла Ілля — вищипнула два.
Звеселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. звесели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Развеселять, развеселить. То пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. Моє серце звесели.
З'остріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться острымъ, болѣе острымъ. зима з'остріла. Зима сдѣлалась болѣе холодной.
Кабинетний, -а, -е. Кабинетный. То велика помилка кабинетних людей, польських політиків.
Крисаня, -ні, ж. Шляпа. Мій милий в крисані. Ум. крисанечка. Іздоймила крисанечку та й поцілувала.
Обрізан, -на, м. Обрѣзанный еврей.
Плякатися, -каюся, -єшся, гл. Сосать молоко у матки. Коли є такі вівці, що не даються ягняті плякаться... Ориштована вівця стоїть по неволі і ягнятко плякаться.
Подолячка, -ки, ж. = подолянка.
Скортіти, -тить, гл. безл. Сильно захотѣться. Його впять скортіло зазирнуть.
