Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ріпка

Ріпка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ріпа. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ив. 48. Маркев. 73. Грин. III. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІПКА"
Глинянка, -ки, ж. = глинище. Желех. Вх. Зн. 10.
Лагодиком Cм. лагід.
Маторже́ник, -ка, м. = макорженик. Желех.
Незнай, -наю, м. Незнаніе. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106.
Ображати, -жа́ю, -єш, сов. в. образити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Піганистий, -а, -е. Пѣгій, пестрый. Вх. Зн. 48.
Попереступати, -па́ю, -єш, гл. Переступить (во множествѣ).
Попідстрелювати, -люю, -єш, гл. Подстрѣлить (во множествѣ).
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Спахнути Cм. спахувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.