А, сз. 1) А, же, но, на отивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Бог те знає, а не ми грішні. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Нікому ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. ; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! Cм. Ачхи.
Голотіч нар. Подъ открытымъ небомъ.
Зустрічатися, -ча́юся, -єшся, гл. = зустріватися.
Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком.
Мере́женка, -ки, ж. ? Угадай, Ганно, приличная панно, на чиїй руці на мереженні перстень упав.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Сваркий, -а́, -е́ Сердитый, бранчивый. Ну та й сваркий же твій командир.
Твердко нар. = твердо.
Харциз, -за, м. Разбойникъ, грабитель. Ме звір я — людську кров пролити і не харциз, людей щоб бити.
Хропнутися, -нуся, -нешся, гл. Грохнуться. Біг, да як хропнувсь об груду.
