Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ріща

Ріща, -щі, ж. Валежникъ. Камен. у. Ум. ріщечко. Які там дрова — ріщечко саме. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЩА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЩА"
Биньо I, -ня = Биня. Желех.
Ди́кість, -кости, ж. Дикость.
Задріма́тися, -лося, гл. безл. Вздремнуться. Добре задрімалось. Мнж. 130.
Запа́лювати, -люю, -єш, сов. в. запали́ти, -лю́, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Єв. Мт. XXII. 7. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Чуб. III. 134. Запалила свічку. Чуб. V. 59.у гру́бі, у печі́. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. Чуб.лю́льку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки. Стор. МПр. 117.
Кисет, -та, м. Кисетъ. Плели з ниток якісь кисети на тютюн. Левиц. І. 506.
Лаштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Готовиться, снаряжаться, укладываться, собираться. Лаштуються чумаки на ночліги. Грин. І. 293. Украде коня та продасть та знов лаштується красти. Волч. у.
Обидник, -ка, м. Обидчикъ.
Оповістка, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе; сообщеніе, извѣстіе. Ум. оповісточка. Чом же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? О. 1862. VIII. 17.
Поближче нар. Ближе. От тоді ж то він поближче їх сідав. Мет.
Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЩА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.