Барма, -ми, ж. Мундиръ, ливрея. Cм. барва. 2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Як з вишень варення вариш, так барми багато. 3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. Ум. бармиця, бармичка.
Блищати, -щу́, -щи́ш, гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать.
Виїдати, -даю, -єш, сов. в. виїсти, -їм, -їси, гл.
1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Хліб... сарана виїла. Когда говорится о ѣдѣ людей, то виїсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.
Вишиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вишитися, -шиюся, -єшся, гл. Вышиваться, вышиться. І хустина мережалась, шовком вишивалась.
Вонка нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила?
Лайняк, -ка́, м.
1) = лайлак.
2) = лайняр.
М'я́ти и мня́ти, -мну, -мнеш, гл. 1) Мять. Не терши, не мнявши, не їсти калача. Я не буду хустиноньки ні терти, ні мняти. 2) Бить. Лягла не клята, встала не мнята. 3) — шкури. Заниматься выдѣлкою кожъ. 4) Не рѣшаться, колебаться. Мне та й мне, — коли не продаси, то так і кажи.
Показ, -зу, м.
1) Указаніе. Добре заходились по німецькому показу.
2) Показъ. Взяла та положила на блюдо тре кошенят та й унесла на показ.
Помічний, -а́, -е́ Помогающій въ болѣзняхъ, цѣлительный. Вода була така помічна, тяжко помічна, як хто на очі слабіє. (Зілля) помічне від уроків.
Поснідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = поснідати. Що ж ми мемо поснідкувати, моя мила дівчино?
