Вовкодух, -ха, м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. .
Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Ум. жичка.
Лимпа́ч, -чу, м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Пакінь, -коня, м. Плохой конь, кляча (въ сказкѣ).
Перелатати, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Помикати, -каю, -єш, гл. Расчесать и приготовить для пряденія пеньку или ленъ. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички поткала.
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.
Хвиґа, -ґи, ж.
1) Винная ягода, Finis carica L. А діточкам черевички, хвиґ та винограду.
2) хви́ґи-ми́ґи. Лакомства, сласти. Були там і всякі панські шпундри, і витребеньки, і хвиґи-миґи, і дуже добре частування.
Шатонька, -ки, ж. Ум. отъ шата.
