Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ріпиця

Ріпиця, -ці, ж. = репиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІПИЦЯ"
Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Залегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Залегши трохи, а то важко. Конст. у.
Зара́нше нар. = зарані. Коли б пан Феб од перепою заранше в воду не заліз. Котл. Ен. VI. 64. Паси, та й заранше пригонь. Ном. № 12096.
М'ясце́ и мнясце́, -ця́, с. Ум. отъ м'я́со.
Набахту́рити, -рю, -риш, гл. Набить вздоромъ, пустяками (голову). Набахтурив йому голову.
Повирубувати, -бую, -єш, гл. Вырубить (во множествѣ).
Позліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Слѣпиться, склеиться (во множествѣ). Тісно посажала паляниці, бач, як позліплювались. Богодух. у.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Постегать. 2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.
Хвизанка, -ки, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.