Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Ляши́льник, -ка, м. Человѣкъ, дѣлающій знаки на полѣ, чтобы не было обсѣвокъ.
Мла́ка, -ки, ж. Топь, трясина. Вилетіло потя з лісу та сім на млаку. Ум. млачка. Он где мій милований там долі млачками.
Моли́товка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Приказування, -ня, с. Приговоръ, приговорка.
Процент, -ту, м. Процентъ. Ніхто не прийде править проценту.
Розлягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. розлягти́ся, -жуся, -жешся, гл. 1) Разлегаться, разлечься. Розляглася Марусенька на усю скамницю. 2) Раскидываться, раскинуться, расположиться; Простираться, простереться. По синьому косогорі розляглося містечко. 3) Раздаваться, раздаться на обѣ стороны. Мчалася густим житом — воно тільки розлягалося за єю, як розлягаються хвилі під натиском дужої руки, що керує човном. Та я ж лугами йтиму, — луги розлягатимуться, а садами йтиму, — сади розвиватимуться. 4) Раздаваться, раздаться, разноситься, разнестись. Голос по дубині аж ся розлягає. Пісні виспівує було ясними зорями. Голос його по всьому селу розлягається. І по ставках той плач луною розлягався. Иногда глаголъ относится къ слову, обозначающему мѣсто, гдѣ раздается: співи — аж будинок розлягається. — домъ полонъ звуковъ пѣсенъ. Кінь у конюшні бється, аж двір розлягається. Да наняла собі да троїсті музики, аж корчомка розлягається. Регіт — аж вигін розлягається.
Скіплина, -ни, ж. = скіпщина.
Стремено, -на, с.
1) Стремя. Горе й тому козакові, що все їздить на коневі, із стремен ноги не виймає.
2) Штрипка. До сіх то шараварок здумав він стремена вчепити.
3) Cм. ключ 6.
4) = стрем'я. Ум. стременце, стремінце, стреме́нечко, стреме́ночко. На стременочка ступає, на сіделечко злягав.
Уповажнювати, -нюю, -єш, сов. в. уповажнити, -ню, -ниш, гл. Давать, дать законное право. Помста і крівава кара, яким би ми правом її ні вповажнювали, ще ніколи не сповняла душі винуватого иншими чувствами, опріч звірячих.
