Виштуркати, -каю, -єш, гл.
1) = виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав.
2) Вытолкать.
Ґабзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Позорить.
Катакомби, -ко́мб, ж. мн. Катакомбы. І за апостолом пішли у катакомби.
Ладитися, -джуся, -дишся, гл.
1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Став пан у дорогу ладитись.
2) = лагодитися 2.
3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться.
Наддзю́бувати, -бую, -єш, сов. в. наддзю́бати, -баю, -єш, гл. Надклевывать, надклепать.
Опучка, -ки, ж. Ум. отъ опука.
Покращати, -щаю, -єш, гл.
1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала.
2) Сдѣлаться лучше.
Попатрати, -раю, -єш, гл. Опарить птицъ и ощипать перья.
Толочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать посѣвы, траву. Цуцу, босий! не толоч проса. Паси, паси, коли хоч, тілько управи не толоч.
Чобаник, -ка, м. Трясогузка, Motacilla.
