Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

різник

Різник, -ка, м. 1) Мясникъ. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. 2) Торговецъ мясомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗНИК"
Бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
Жи́жа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. З огнем не жартуй, бо то жижа. Ном. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Лебед. у. Ум. жижка.
Лежа́ння, -ня, с. Лежаніе. За спанням та лежанням і сорочки не будеш мати. Ном. № 10301.
Наглумля́тися, -ля́юся, -єшся́, сов. в. наглуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Глумиться, наглумиться, насмѣяться. Наглумився з мене, да ще й перед людьми. Г. Барв. 111.
Перериштувати, -ту́ю, -єш, гл. Поставить иначе лѣса.
Пісочник, -ка, м. Раст. Stellaria graminea. Вх. Пч. І. 13.
Повеличити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать большимъ, чѣмъ слѣдуетъ. Маштер, як робив криж, повеличи́в. МУЕ. III. 43.
Помовити, -влю, -виш, гл. Поговорить.
Розмайрин, -ну, м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. Просив хлопчик розмайрину юрчик. Грин. III. 228.
Хирбет, -ту, м. Спина. Гн. I. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.