Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

різак

Різак, -ка, м. 1) Рѣзецъ, рѣзакъ, большой ножъ. 2) Рѣзакъ, ножъ въ разныхъ машинахъ. 3) Родъ короткой серпообразной косы для кошенія камыша на днѣпровскомъ лиманѣ. Херс. 4) = різачка. Рк. Левиц. 5) Раст. a) Stratiotes Aloides L. ЗЮЗО. I. 138. (Од різачки) варять і пють різак (росте в болоті). Грин. II. 318. б)степовий. Falcaria Rivini Host. ЗЮЗО. І. 123. 6) Кирпичъ изъ навоза для топлива. Він йому дав сажень різака. Верхнеднѣпр. у. 7) ? Ой грайте же мі музичейки гудаком різаком. Гол. І. 324.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗАК"
Ваджуватися, -джуюся, -єшся, гл.до кого. Привязываться, приставать къ кому. Вх. Уг. 229.
Валькувато нар. О ходьбѣ: не твердо, шатаясь. Цей уже ходе валькувато, а той, хоч йому сто чотирі годи, той ходе так як молодий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ґрулисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ растетъ или росъ картофель. Вх. Лем. 408.
Дєди́на, -ни, ж. Село. Ніде Марта, піде на другу дедину. Гол. IV.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Оклій, -лія, м. и оклія, -лії, ж. Рыба: Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Повідмикати, -ка́ю, -єш, гл. Отпереть (во множествѣ). Всі двері повідмикані були. Св. Л. 311.
Приповідка, -ки, ж. Пословица, поговорка.
Торбешка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Штурман, -на, м. Штурманъ (на кораблѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЗАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.