Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

різець

Різець, -зця, м. 1) Иглообразный стальной рѣзецъ, которымъ вырѣзываютъ матрицу для набойки холста. Вас. 192. 2) Стамеска — у колесниковъ, оконниковъ, токарей и пр. Вас. 147, 149. Шух. I. 306. 3) У ложечниковъ: ножъ съ кривымъ лезвіемъ, посредствомъ котораго вырѣзываютъ углубленіе ложки; лезвіе называется — лижна, рукоять — колодка. Шух. І. 247. 2) Рѣзецъ, инструментъ для подрѣзки сотовъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗЕЦЬ"
Відгадочка, -ки, ж. Ум. отъ відгада.
Гадючина, -ни, ж. Мясо гадюки, змѣи. Ном. № 12174.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
За́ткалка, -ки, ж. Пробка. Н. Вол. у.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Зва́кувати, -ку́ю, -єш, гл. Потерять время, пробыть празднымъ. Ось я піду в жнива пшениці й жита жать, то, часу марне щоб, мовляв, не звакувать, скошу і свій горох. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Князьський, -а́, -е́ = князький. Всякому роскаже, що вона князьська дочка. МВ. ІІ. 32.
Мущи́рний, -а, -е. Мортирный.
Невзаміру нар. Несравненно, непомѣрно. Товариства зібралося невзаміру більш.
Ціркати, -каю, -єш, гл. = цірчати. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЗЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.