Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рішений

Рішений, -а, -е. Сложенный складками. Рішена перемітка. Шух. І. 133. Рішений фартух. Вх. Зн. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІШЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІШЕНИЙ"
Багдаль, (-лю?, м.) Сафьянъ изъ козловой кожи. Вас. 158.
Де́рево, -ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4076. На один раз не зітнеш дерева. Ном. № 5585. Де́рево загна́ти. Занозить занозу. Харьк. г. Бо́же де́рево = Біждерево. Вх. Пч. І. 8. Серде́шне де́рево. = Сердешник 1. Шух. I. 76. Ум. Дере́вце, дереви́ченько, дере́вонько. Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10.
Достерегти́ Cм. достерігати.
Зберегти́́ Cм. зберігати.
Нахідний, -а, -е. = навіжений? От, мов нахідного! Ном. № 3384. Тож нахідна! Ном. № 3384.
Невгавний, -а, -е. = невгавучий. Вдова з своєї світлички довго чула веселий невгавний сміх убогих людей. Г. Барв. 308.
Папужий, -а, -е. Попугаичій.
Повний, -а, -е. 1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. Напою я кониченька з повного відерця. Чуб. V. 382. добра повна. Большая полная чаша. іще ти вип'єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя. Котл. Ен. III. 15. 2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях. Стор. МПр. 54. 3) Махровый. Моя врода — повная рожа. Чуб. V. 575. 4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Кв. Повний місяць. Ум. повненький, повнесенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Чуб. V. 107. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір. Мет. 108.
Пойменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать. Росказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх. МВ. (О. 1862. І. 77).
Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІШЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.