Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь.
Гайдамацтво, -ва, с. Гайдамачество. Cм. гайдамака.
Глечатко, -ка, с. Маленькій кувшинчикъ.
Ді́жма, -ми, ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр.
Забесі́дувати, -дую, -єш, гл. Заговорить.
Набли́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться, нахвататься. Вона наблишкалася з ним такого гріха, що як уже й одвічатиме на тім світі.
Наді́єнька, -ки, ж. Ум. отъ наді́я.
Тлунок, -нку, м. = шлунок.
Харпацтво, -ва, с.
1) Бѣдность, нищенство.
2) соб. отъ харпак. Ти з своїм загоном пужни сотниківське харпацтво.
