Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Що буйниї вітри буйно повівають. Буйно конем по вулиці проїзжав.
Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Запла́катися, -чуся, -чешся, гл. = заплакати. Стелешь білу постіль та заплачеться.
Обмолоти, -мелю, -леш, гл. Обмолоть.
Перчик, -ку, м. Ум. отъ перець.
Подочісувати, -сую, -єш, гл. Дочесать (многихъ).
Подруцкати, -каю, -єш, гл. Раздробить, растереть.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали.
Склопотати, -чу́, -чеш, гл. Озаботить. Ой най же спить, най не устав, щоби моєї головоньки не склопотала.
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився.
