Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ростроюдитися

Ростроюдитися, -джуся, -дишся, гл. Воспылать (любовью). Ростроюдився коханням до дівки гарної насправжки. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТРОЮДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТРОЮДИТИСЯ"
Бумага, -ги, ж. 1) = папір. 2) Паспортъ; документъ. Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу. МВ. У волость аж три бумазі прийшло: кажуть, якісь начальники їхатимуть. Лубен. у. Ум. бумажка, бумажечка.
Викопувати, -пую, -єш, сов. в. викопати, -паю, -єш, гл. Вырывать, вырыть, выкапывать, выкопать. Глибокую яму викопали. Мет. 99. Ликом пастернаку не викопаєш. Ном. № 5254.
Жаби́нський, -а, -е. = жабиний. Родила вона. Баба.... сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу пудкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Кажала.... що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського. Чуб. II. 42.
Ігіне меж. Крикъ гуцульскаго пастуха на лошадей, чтобы остановились и возвратились. Шух. І. 211.
Обкувати Cм. обковувати.
Сом, -ма, м. Рыба: сомъ. Браун. 30. Ловили, ловили та й піймали сома. Ном. № 1827.
Суятрик, -ка, м. Часть ятера (Cм.). Вх. Пч. II. 22.
Тоді нар. Тогда. Як є на мед, тоді пий, пиво, а як є на пиво, тоді пий воду. Ном.
Хрумати, -маю, -єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. Сим. 197. У стані хрумають коні смашне степове сіно. Мир. ХРВ. 108.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. Ном. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ном. № 12331. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Н. п. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. Полт. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Ном. № 841. Чорт зна що, не Брути! Шевч. 214. Чорт зна що плутає. Рудч. Ск. І. 187. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Ном. № 3288. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Левиц. І. 527. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Ном. № 8272. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Рудч. Ск. І. 25. Чорт його зна, як і вчитись. Левиц. І. 247. Чорт батька знає, як співають! Гліб. Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! Рудч. Ск. І. 75. до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. чортик, чорто́к. Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. чортисько, чортище. Чуб. І. 106. Чортяка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСТРОЮДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.