Білик, -ка, м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. 2) Самецъ бѣлки.
Бойко Ii, -ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка.
Дра́ла нар. Бѣгомъ. Так я від його драла, одбіг з півгонів та й став. Оттут то вітри схаменулись, і ну всі драла до нори, до ляса, мов ляхи, шатнулись. дра́ла да́ти. Убѣжать, удрать. Дав од неї драла не оглядаючись. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. дра́ла дмухну́ти, дря́пнути. Удрать. Спалив оселю у Калиновського та й дряпнув драла.
Кофа, -фи, ж. Кружка для воды.
Оскалок, -лка, м. Щепка. Cм. скалка.
Паучина, -ни́, ж. = паутина.
Потоля, -лі, ж. Потворство, поблажка, потачка, воля. Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Язиком що хоч роби, а рукам потолі не давай. Левенець довго опинавсь і серцю не давав потолі.
Слухм'я́ний, -а, -е. = Слухня́ний. Микола.... роботящий, слухмяний.
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица.
Циціаька, -ки, ж. Ум. отъ циця.
