Випалювання, -ня, с. Выжиганіе.
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Жоре́нця, -ців, с. мн. ум. отъ жорна.
Запроводжа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. запрова́дити, -джу, -диш, гл. 1) Заводить, завести; отводить, отвести; относить, отнести. У новую комірочку запровадять. Попові пишу сіру корову, щоби мене запровадив гарно до гробу. 2) Заводить, завести, учреждать, учредить. Запровадив школи і дрюкарню в Ракові і Білгороді. Нового не запроваджай, старовини держись.
Либоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = либати 2.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Мли́ця, -ці, ж. Лошонокъ, родившійся во время цвѣтенія ранней гречихи.
Петля, -лі, ж. Петля. Ум. петелька.
Росхворітися, -ріюся, -єшся, гл. Расхвораться. Вона стогне, наче росхворілась.
Трюмкати, -каю, -єш, гл. Бренькать (по струнамъ). Взявся за бас і почав трюмкати.
