До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ум. до́щечка.
Дражни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною.
Жоно́та, -ти, ж. = жінота.
Зрість, зрости, ж. Знакъ отъ сростанія на стволѣ дерева разрубленнаго мѣста.
Іванчик, -ка, м. — золотий. Раст. Galium luteum.
Косинець, -нця, м.
1) Треугольникъ.
2) Треугольная полка въ углу комнаты. Ум. косинчик. Попід стінами стояли дванадцять стільців, в кутках косі столики, а над ними вгорі косинчики з карнизом на книжки.
Лі́карство I, -ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти... вчились лікарства.
Ля́скіт, -коту, м. Хлопаніе, щелканіе.
Танчик, -ка, м. Ум. отъ танець.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть.
