Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рострибуха

Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТРИБУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТРИБУХА"
Злеге́нька и злегесенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Карафковий, -а, -е. Графинный.
Марнотра́в, -ва, м. = марнотравець.
Підсобійний, -а, -е. , підсобійник, -ка, м. = підсубійний, підсубійник. Мнж. 481.
Роскудовчувати, -чую, -єш, сов. в. роскудо́вчити, -чу, -чиш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Волосся йому роскудовчене. Кв. І. 113.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128.
Хвацьки нар. Молодецки.
Хльостати, -таю, -єш, гл. Стегать. Антосьо хльостав різкою на городі. Св. Л. 138.
Шлапатник, -ка, м. Оборвышъ. Харьк. у.
Штапний, -а, -е. 1) Красивый, пригожій. Вх. Зн. 83. 2) Искусный. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСТРИБУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.