Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рострибуха

Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТРИБУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТРИБУХА"
Закінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Зімняк, -ка, м. Зимняя дорога. Черк. у.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій. О. 1861, XI. Св. 44.
Крисак, -ка, м. 1) = крисаня. Вх. Уг. 247. 2) Оковка на концахъ оси. Желех. Ум. крисачок. Вх. Уг. 247.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Коб. у. Дівчина ця виросте, то навилядіє. Коб. у.
Окрімно нар. Отдѣльно, особо.
Підігнути, -ся. Cм. підгинати, -ся.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Стьонжкаха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черн. у.
Усісінький, -а, -е. Рѣшительно весь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСТРИБУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.