Батувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Связывать поводьями лошадей.
2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй.
Винянчити, -чу, -чиш, гл. Выняньчить.
Єлочє́р, -ра, м. 1) Пастухъ барановъ и недойныхъ овецъ. 3) = єлівник.
Зопак нар. hа зо́пак. Въ обратную сторону. Коли сонечко на зопак зійде, тоді, сестрице, гостьом в вас буду. 232.
Зяб, -би Пахоть на зиму, поле, вспаханное осенью подъ яровой хлѣбъ. На зяб орати. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес.
Ляши́льник, -ка, м. Человѣкъ, дѣлающій знаки на полѣ, чтобы не было обсѣвокъ.
Мунде́р, мунди́р, -ру и мунду́р, -ра, м. Мундиръ. Ум. мунде́(-и́, -у́)рик, мунде́ (-и́, -у́)рчик, мунду́ронько. Другий в однім мундеричку дріжить увесь.
Переднювати, -нюю, -єш, гл. Пробыть, провести день. Аби день переднювати, а ніч переночувати.
Розміряти, -ряю, -єш, сов. в. розмірити, -рю, -риш, гл.
1) Размѣрять, размѣрить. Хто розміряв по всій землі гряниці?
2) — плечі. Побить, поколотить. Мамка ся роспили, всі гроші пропили; тато ся розгнівали, мамці плечі розміряли.
Шинє, -ня, с. Полоса желѣза.
