Ватуйка, -ки, ж.
1) Годовалая коза.
2) = ватуля.
Кець-кець! меж. Зовъ свиней.
Куль, -ля́, м.
1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив.
2) Связка камышу. В костер кладуть 30 кіп очерету, а в копі — 60 кулів.
3) Палка или конусообразный обрубокъ, употребляемый въ дѣтской игрѣ того-же имени.
4) Родъ жгута, свернутаго изъ свитки, которымъ бьютъ во время дѣтской игры въ крам. Ум. кулик.
Нако́вчити, -чу, -чиш, гл. Наговорить много безъ толку. Пані й почала: й обікрала її стара, і всі хотіли її душі — такого вже наковчила!
Обдряпувати, -пую, -єш, сов. в. обдряпати, -паю, -єш, гл. Оцарапывать, оцарапать; обдирать, ободрать.
Розмахнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ розмахувати. Размахнуть.
Старшина, -ни, ж. соб. 1) Начальство, начальники. Питала вона всеї старшини: чи не бачили сина сокола? Військова старшина порадилась і осадили Немірів облогою. 2) м. Волостной старшина. 3) Названіе короля трефъ при игрѣ въ цигана.
Сьогобічний, сьогобо́чний, -а, -е. , —ній, -я, -є. По сю сторону рѣки. Московщина обладувала Україною сьогобочньою.
Шкаредитися, -джуся, -дишся, гл. = гидувати. Шкаредятся жабами.
Шкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Аж он Семен шкутильгає.
