Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Очима їж, а рукам зась! Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш?
Клопота, -ти, ж. = клопіт. Гроші невеликі, але клопота. Ум. клопоточка. Та троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку.
Натиканий, -а, -е. Съ вытканными узорами (о тканяхъ). Купила на ярмарку набожник, заполоччу натиканий. Спідниця натикана.
Обренці, -ців, м. мн. Въ мельничной шестернѣ: два деревянные, желѣзомъ окованные круга, въ которые вставлены цѣвки.
Похитатися, -та́юся, -єшся, гл. Пошататься, покачаться.
Придріпатися, -паюся, -єшся, гл. Прійти во время слякоти.
Семидільник, -ка, м. Дѣлающій за разъ нѣсколько дѣлъ.
Тупцювання, -ня, с.
1) Топаніе, отупаніе.
2) — коло кого. Ухаживаніе хлопоты.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились.
Штильгати, -гаю, -єш, штильготати, -гочу, -тиш, гл. = шкитильгати.
