Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роструха

Роструха, -хи, ж. Публичная женщина. Полт. г. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТРУХА"
Белбас, -са, м. = бельбас.
Блихавити, -влю, -виш, гл. Тратить попусту время. Желех.
Бря́кти, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Домести́ Cм. долітати.
Знання, -ня́, с. Знаніе. Левиц. Пов. 266.
Кавратити, -рачу, -тиш, гл. Смущать, смутьянить, возбуждать людей. Нічого не робе, та ще й усіма кавратить. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. Єв. Мр. X. 37.
Перехварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Перекрасить.
Петечє, -чя, с. Не валяное сукно. Шух. І. 106.
Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСТРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.