Вигодинюватися, -нюється, сов. в. вигодинитися, -ниться, гл. безл. Проясняться, проясниться (о погодѣ). Перейде дощ, вигодиниться, протряхне, то й поїдемо.
Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Витребенькуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Жаха́ння, -ня, с. 1) Пуганіе. 2) Страхъ, испугъ. Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання. Я пізнаю з їх жахання, що ти, Боже мій, зо мною.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію.
Нездоров'я, -в'я, с. Нездоровье. Моя дочка ніколи тебе обіжати не буде: се вона так щось із нездоров'я.
Оцирклювати, -клю́ю, -єш, гл.
1) = обцірклювати.
2) Переносно: поставить въ безвыходное положеніе? Опутать? Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював.
Поцвісти, -ту́, -те́ш, гл.
1) Поцвѣсть нѣкоторое время. Ще тиждень поцвітуть та й зав'януть ваші квітки.
2) Покрыться плѣсенью. Так у хаті вохко, що й хліб поцвів. Баба... така стара, що вже аж поцвіла.
Увця, -ці, ж. = вівця.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Не хортунить нашому Іванові.
