Гостюва́ння, -ня, с. Пребываніе въ гостяхъ.
Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Чом ви.... пива не допиваєте? 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує.
Доте́пре нар. = дотепер.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Задіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заді́тися, -нуся, -нешся, гл. 1) Вдѣваться, вдѣться. 2) Дѣваться, дѣться; пропасть, исчезнуть.
Наймичкува́ти, -чку́ю, -єш, гл. Быть наемной работницей, служанкой.
Неприродність, -ности, ж. Неестественность, ненатуральность.
Погіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть, сдѣлаться горькимъ (во множествѣ).
Промінястий, -а, -е. = промінистий. Високо над усім грає вішне проміняєте сонечко. Промінясті очі.
Узлісок, -ску, м. узлісся, -ся, с. Опушка лѣса. Ідуть та йдуть, аж так на узліссі собаки ганяють лисицю.
