Бом! меж., выражающее ударъ колокола. Бом, бом, бом!... на службу божу дзвонять.
Воробень, -бня, м. = воробець.
В'ячати, -чу, -чиш, гл. = мекати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве!
За́стування, -ня, с. Заслоненіе свѣта.
Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком.
Обмірок, -рка, м. Недозрѣвшее, засохшее зерно. Cм. замірок.
Опадати, -да́ю, -єш, сов. в. опасти, опаду́, -де́ш, гл.
1) Опадать, опасть. Ой на дубі кучерявім широкий лист опаде. Вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде.
2) Нападать, напасть, наброситься со всѣхъ сторонъ. Отсе біда мене опала з тими чужоземцями! Лихі, худі собаки опат санки.
Поганючо нар. ув. отъ погано. Поганючо співали.
Правторити, -рю, -риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить.
Щикнути Cм. щикати.
