Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспуста

Роспуста, -ти, ж. 1) Распущенность, своеволіе. дати роспусту. Распустить, избаловать. Мала вдова їдну дочку, дала її роспусточку. Грин. III. 386. 2) Развратъ, распутство. Ум. роспустонька, роспусточка.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПУСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПУСТА"
Витязь, -зя, м. Витязь. Ум. ви́тязенько. Синки молоденькі, витязейки барз славненькі. Голов. І. 169.
Доморя́дник, -ка, м. = доморядця. Посл. Кор. I. IV. 1.
Захорона, -ны, ж. Защита. Желех.
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Кошаниця, -ці, ж. Скошенный на траву хлѣбъ. Ой пшениця, кощаниця — товарові паша. Мил. 80.
Литви́нський, -а, -е. Бѣлорусскій.
Натиснутися, -нуся, -нешся, гл. Натѣсниться, натолпиться.
Прителющитися, -щуся, -щишся, гл. Пристать, присосѣдиться. І він туди прителющився, наче його хто просив. Кіевск. у.
Прочищати, -ща́ю, -єш, сов. в. прочистити, -щу, -стиш, гл. Прочищать, прочистить. Стежки й дорожки прочищать. Мил. 196. Рання пташка носок прочища, а пізня очиці мружить. Посл. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю: свої гірла прочищав, лиманові закидає. Грин. III. 592.
Трийцять и пр. = тридцять и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПУСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.