Батіночко, -ка, м. = батенько. Батіночку рідненький, матіночко, моя голубочко! рятуйте!
Дрігави́ця, -ці, дрігва́, -ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Там і вівці сиш, як дрігва, аж шкура ходором ходе.
Крастися, крадуся, -дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. А із яру в киреї козачій хтось крадеться.
Нава́лювати, -люю, -єш, сов. в. навали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. 3) навали́ти ва́лу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (Cм. вал.). Дочки валу повалили.
Незгодонька, -ки, ж. Ум. отъ незгода.
Пундик, -ка, м. Родъ пирожнаго. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслѣ лукомъ и испеченные.
Розчурукати, -каю, -єш, гл. = розчумати. Поки ж то ми розчурукали та зупинились.
Скнара, -ри, об. Скупецъ, скаредъ, скряга.
Трясти, -су, -сеш, гл. Трясти. Не диво багатим скарбом трясти. Неначе трясця його трясло. руб'ям трясти. Ходить въ рубищѣ, въ лохмотьяхъ. Треба прясти, щоб руб'ям не трясти.
Цісарь, -ря, м. Императоръ. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Ум. цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш?
