Братієчко, -ка, м. Ум. отъ братій.
Зацирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заштопать.
Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували.
Клениця, -ці, ж. = клен.
Ластка, -ки, ж. = ластівка 2 и 3. Швориха ходила... зімою у... кожусі під ластки.
Лю́бо нар. 1) Пріятно; хорошо; красиво. У людей діти — любо поглядіти. Сияло сонце в небесах; а ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Любо й неньці, як дитина в честі. З гарної дівки гарна й молодиця, — гарно завертиться, любо подивиться. 2) Съ наслажденіемъ. Не дві ночі карі очі любо цілувала. Невольники лежять, простягшись любо. 3) Любовно, въ любви, въ согласіи. Ум. любо́нько, любе́сенько. І досі ще стоїть любенько рядок на вигоні тополь. Ходить по хаті..., урядившись як можна гарніш, виголившись чистенько і чуб вистригши любесенько. Тихенько й любенько день мине. Мені, моя доле, дай на себе подивитись, дай і пригорнутись, під крилом твоїм любенько в холодку заснути. Сестро моя, не журись, голубко! Досі жили з тобою любенько, — треба так і звікувати. І за руки любенько взявшись, до ратуші пішли тишком.
Озь-де, нар. = ось-де. Ум. озьдечки. Бо вже ж годі цілувати, бо озьдечки где мати.
Перебігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. перебігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Перебѣгать, перебѣжать. Голодний поле перебіжить, а голий три. Дівчата з відрами бігли... перебігаючи Дашковичеві дорогу. Июли це перебіга йому дорогу чорт.
2) Забѣгать, забѣжать впередъ, встрѣчать, встрѣтить. Пішла вона у церкву, а роботник і собі: перебіг її та й став на криласі. А на тихому Дунаю нас перебігають січовики-запорожці.
3) Пробѣгать, пробѣжать. Перебігли чотирі милі дороги.
Поти нар.
1) До тѣхъ поръ. Поти пряла, поки й задрімала. Поки щастя плужить, поти приятель служить. До сихъ поръ. І повелів: бурхатимеш от поти, оттут, межа твоїм сердитим хвилям.
Харящ, -щі, ж. Кустарникъ, заросль.
