Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ростолкувати

Ростолкувати, -ку́ю, -єш, гл. Растолковать. Король загадує, що схоче; як слуга не зна, що робити на загадку королеву, то король йому ростолкув і той повинен зробити. Чуб. III. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТОЛКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТОЛКУВАТИ"
Відгромити Cм. відгромлювати.
Дба́ння, -ня, с. Радѣніе, стараніе, заботливость.
Дворя́нський, -а, -е. Дворянскій. Я дворянського роду у не ходила боса зроду. Чуб. V. 1074.
Згово́рини, -рин, ж. мн. = змовини 2. КС. 1883. II. 309.
Пообварювати, -рюю, -єш, гл. Обварить (во множествѣ).
Промінне, -ного, с. То, что берется за размѣнъ.
Сотня, -ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Уважливий, -а, -е. 1) = уважний. Знайшов уважливого слухача. Левиц. Пов. 261. 2) Съ удар. на з-мъ слогѣ: уважливий. Важный, серіозный. Класти сіно в стоги, — се діло уважливе: можно й без обіду перебути, бо як дощ піде, а стіг не вивершений буде, то погано, — треба поспішаться. Волч. у. (Лобод.).
Чарівництво, -ва, с. Волшебство, колдовство. Желех.  
Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСТОЛКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.