Коритце, -ця, с. 1) Ум. отъ кори́то. 2) = коритко.
Недорідний, -а, -е. 1) Неурожайный.
2) Не рослый, не крупный (о зернѣ и пр.).
Побабчитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться старухой. Домаха дівкою посивіла і побабчилася.
Позганяти, -ня́ю, -єш, гл. Согнать (многихъ). Позганяй граків.
Попритулювати, -люю, -єш, попритулюватися, -люємося, -єтеся, гл. = попритуляти, -ся. (Хати) позлазили вниз, поховались між купами каміння, попритулювались до провалин.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша.
Смотріти, -рю́, -ри́ш, гл. = гледіти. Смотри кінця кожній справі.
Хода, -ди, ж.
1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Ішов він.... тихою ходою. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою.
2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Гарна у коня хода.
Храпій, -пія, храпко́, -ка, м. Хропунъ, храпящій человѣкъ.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.
