Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розора

Розора, -ри, ж. 1) = і. розор. 2) = ii. розор. Сквир. у. Вообще передѣлъ, черта между двумя вспаханными полями, проведенная плугомъ, или между грядами, сдѣланная заступомъ. Запріг його у соху та й проорав розору. Грин. II. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗОРА"
Доразі́сінько нар. Вдругъ. Гадка прояснилася мені доразісінько.
Зогнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = зігнутися.
Кріт, крота, м. Кротъ, Tolpa europaea.  
Надулі́сся, -ся, с. Мѣсто возлѣ лѣса, опушка лѣса. А що то ти, чоловіче, робиш? Защо ти нашого німого старця б'єш? — обізвавсь до нього чоловік із надулісся, та й гукнув на товариство, а ті так і вискочили з лісу. Кв. Пов. (изд. 1887, т. II. 9).
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села. Н. п.
Нічвидний, -а, -е. Непривлекательный, некрасивый. Яка вона стала нічвидна. Уман. у.
Понатруджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и натрудити, но во множествѣ.
Проїзд, -ду, м. 1) Проѣздъ. Лучалось і проїздом завернуть, щоб переночувать. Стор. Н. 167. 2) Проѣздъ, мѣсто для проѣзда. Проїзду не дав і на ступінь. Н. Вол. у.
Тискатися, -каюся, -єшся, гл. Лѣзть, протискиваться. Кост. (О. 1862. VI. 59).
Тонити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать тонкимъ, тонко рѣзать. Не тони, не мали: на цілий бохонець завали, бо ти видиш мою нужду, що я ззім. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.