Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розора

Розора, -ри, ж. 1) = і. розор. 2) = ii. розор. Сквир. у. Вообще передѣлъ, черта между двумя вспаханными полями, проведенная плугомъ, или между грядами, сдѣланная заступомъ. Запріг його у соху та й проорав розору. Грин. II. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗОРА"
Воріх, -ха, м. = оріх. Желех.
Дроби́нник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. 2) Дворъ и хлѣвъ, гдѣ содержать домашнюю птицу.
Кандзюба, -би, ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181.
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
Облесливість, -вости, ж. Льстивость. Желех.
Пікинерія, -рії, ж. соб. Пикинеры. КС. 1899. XII. 301.
Прутчик, -ка, м. Ум. отъ прут.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови. К. ПС. 39.
Хорунженко, -ка, с. Сынъ хорунжаго. Брат її хорунженко. Кв.
Чманіти, -ні́ю, -єш, гл. Быть угорѣлымъ, угорать, одурѣвать. Після горілки днів зо три чманієш. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.