розсвітати
Розсвітати, -тає, гл. безл. Разсвѣтать. Чи то зоря розсвітає, чи полуднє гріє?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 56.
Том 4, ст. 56.