Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсвітати

Розсвітати, -тає, гл. безл. Разсвѣтать. Чи то зоря розсвітає, чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСВІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСВІТАТИ"
Вирячити Cм. вирячувати.
Відтів нар. = відтіль. Гол. І. 175.
Возарня, -ні, ж. = возівня. Вх. Уг. 231.
Качиний, -а, -е. Утиный. Це качине яйце. Канев. у.
Комендант, -та, м. Комендантъ. Рудч. Чп. 103. Пусти ж мене, коменданте, з обозу додому. Чуб. V. 332.
Накла́дувати, -дую, -єш, гл. = накладати.
Попідлизуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подольститься (о многихъ). Вони попідлизувалися до хазяйки, так їм і добре, а як я не вмію підлизуватися, так мене й гризуть усі. Харьк.
Практичність, -ности, ж. Практичность. Желех.
Розгадати, -ся. Cм. розгадувати, -ся.
Шпаґля, -лі, ж. = шпадля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСВІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.