Ж сз. Употребляется послѣ предыдущей гласной. Горе ж мені, горе, нещасная доле!
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ.
Молодя́вий, -а, -е. Молодой, моложавый.
Николаєць, -ла́йця, м. Раст. Eryngium planum.
Поздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поздорови́ти, -влю́, -виш, гл.
1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже!
2) Поздравлять, поздравить. Чом ти... не поздоровиш його? Адже бачиш, він заручився. Кішку Самійла поздоровляли. поздоровити днем. При встрѣчѣ поздравить съ настоящимъ днемъ.
Припрохувати, -хую, -єш, сов. в. припроха́ти, -хаю, -єш, гл. = припрошувати, припросити. Та виходьте, не бійтесь!... припрохував їх Сухобрус.
Ретізь, -зя, м. = ретяз 1. Ум. ретізо́к.
Слав'янолюбство, -ва, с. Славянофильство.
Цюцінька, цю́цічка, -ки, ж. Ум. отъ цюця.
Шкворівщина, -ни, ж. На площади, гдѣ собираются парни и дѣвушки, забиваютъ дѣвушки тайно, съ особыми обрядами шкво́рінь; по повѣрью, это привлекаетъ парней; мѣсто, гдѣ забитъ шкворінь, называется шкворівщина.
