Вирай, -раю, м. = вирій.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. 2) Помочь себѣ.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання.
Мент, -ту, м. Мигъ. у-мент. Вмигъ. Сів на хазяйського коня, в-мент придув із горілкою. В один мент одно за 'дним переміняється.
Обміна, -ни, ж. = відміна.
Оглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. огля́дітися, -джуся, -дишся, гл.
1) Оглядываться, оглянуться, осматриваться, осмотрѣться. Летить орел по над морем та й не оглядається. Оглядайся на задні колеса.
2) Только сов. в. Хватиться. Оглядівся пан, уранці вставши, аж у його покрали. Візьми, дурний, та й застроми два свердли... Коли сьогодні огляжуся, — аж і сліду не знать, де стреміли.
Поповиварювати, -рюю, -єш, гл. Повысить много. поповиварювати води з ко́го. Измучить кого придирками, издѣвательствомъ. Ще трохи знущався ти з нас?... Ще мало поповиварював води, як жили в тебе?
Розстарцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Привыкнуть къ нищенству.
Ускубти, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне.
Хрястіти, -щу, -стиш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач. у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить.
