Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсіяти

Розсіяти, -ся. Cм. розсівати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСІЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСІЯТИ"
Бурмистерський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бургомистру.
Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа. I. 73, 76, 187.
Загоря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. загорі́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Загораться, загорѣться. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. Ном. № 14109. 2) Только сов. в. Вспылить. Як коли загориться, то й хата мала. Г. Барв. 107.
Нахтовий, -а, -е. Нефтяной. нахто́ва ля́мпа. Керосинная лампа. Шух. I. 104.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. II. 27.
Порозмазувати, -зую, -єш, гл. Размазать (во множествѣ).
Прасунок, -нку, м. 1) Скорбь, огорченіе, безпокойство. Ой не услишай, Господи, клятьби моєї, що я своїх синів кляла-проклинала: у своїй голові великий прасунок мала. ЗОЮР. І. 24. 2) Хай йому прасунок! Чортъ съ нимъ. Ном. № 5123. Нехай йому лихий прасунок, як голодом нам помірать. Котл. Ен. III. 24.
Привіт, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
Смовдирь, -ря, м. Бездѣльникъ, лѣнтяй.
Судовик, -ка, м. Чиновникъ въ судѣ. О. 1861. XI. 27. Судовики благають Бога. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСІЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.