Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсвербітися

Розсвербітися, -блюся, -бишся, гл. Раззудиться. Розсвербілась спина. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСВЕРБІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСВЕРБІТИСЯ"
До́лов нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині. Гол. II. 38.
Забуру́нний, -а, -е. = забурний. Я як п'яний, то забурунний. Міусск. окр.
Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. Ном. № 2723. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Шевч. 58. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Єв. Мр. V. 3. Ум. залі́зце. Ном., стр. 284, № 1858.
Засини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Засинить.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Перестарітися, -ріюся, -єшся, гл. Перестариться, перестарѣть.
Пожвакати, -каю, -єш, гл. Пожевать.
Поклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.
Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 136. 2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Н. Вол. у. Не похіпне якесь. Н. Вол. у. 3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло. Н. Вол. у.
Сторожик, -ка, м. Первое перо въ крылѣ птицы. Екатер. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСВЕРБІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.