Бунчук, -ка, м.
1) Одинъ изъ знаковъ гетманскаго достоинства: древко съ металлическимъ яблокомъ на концѣ, подъ которымъ свѣшивался лошадиный хвостъ. Козаки добре зробили: бунчук, булаву положили, Єврася Хмельниченка на гетьманство настановили. бунчуком, бунчука стояти. Стоять вертикально? Ого, напрутив! так бунчуком (бунчука) і стоїть.
Горішня́к, -ка́, м. Сѣверный вѣтеръ.
Дворя́нський, -а, -е. Дворянскій. Я дворянського роду у не ходила боса зроду.
Жи́лка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Марнотра́та, -ти, ж. Расточительность, мотовство.
Меру́щий, -а, -е. Умирающій. Бжоли (сняться)... проти мерущого.
Намлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Намлѣть, изнемочь; претерпѣть много. Що то душа наболіла, серце намліло!
Оповідка, -ки, ж. Разсказъ.
Папірник, -ка, м. Бумажный фабриканта, торговецъ бумагой.
Пригнаджати, -джа́ю, -єш, гл. = принаджувати.
