Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсолода

Розсолода, -ди, об. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ. Ич який розсолода! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСОЛОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСОЛОДА"
Вівтарик, -ка, м. Ум. отъ вівтарь.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався. Гн. II. 225.
Солонцювати, -цю́ю, -єш, гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259.
Узаємно нар. Взаимно.
Уродай, -дая, м. Красавецъ. Уродаю то й у свитині пригоже. Ном. № 14250.
Цвірний, -а, -е. Тонкій и крѣпкій (о ниткѣ). Вх. Лем. 480.
Чельний, -а, -е. = чільний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСОЛОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.