Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розрубувати

Розрубувати, -бую, -єш, сов. в. розруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Разрубать, разрубить. Перетягли шнурками перину й одну подушку і сокирою розрубали як раз по половині. Левиц. Пов. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРУБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРУБУВАТИ"
Байцарка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. начиння 3. Конст. у.
Заззя́ти, -зя́ю, -єш, гл. = засяти. Заззяли стовпи все золотії. Грин. III. 11.
Зачепи́ти, -ся. Cм. зачіпати, -ся.
Зіпа́ка, -ки, об. Крикунъ, крикунья. Мир. ХРВ. 124.
Змордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Измучиться, изнуриться.
Перекликання, -ня, с. Перекликаніе. Перекликання людей, що заблудились в горах. Левиц. Пов. 136.
Прогайвина, -ни, ж. Прогалина.
Скорувати, -ру́ю, -єш, гл.дерево. Снимать съ дерева кору. Вх. Лем. 166.
Скорчити, -чу, -чиш, гл. Скорчить, скривить. Так йому руку скорчило.
Шадуля, -лі, ж. Названіе коровы свѣтло-сѣрой масти. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРУБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.