Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розрубувати

Розрубувати, -бую, -єш, сов. в. розруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Разрубать, разрубить. Перетягли шнурками перину й одну подушку і сокирою розрубали як раз по половині. Левиц. Пов. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРУБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРУБУВАТИ"
Бондарище, -ща, м. Ув. отъ бондарь.
Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Горе́цвіт, -ту, м. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. І. 124.
Знехтування, -ня, с. 1) Небреженіе; порча отъ небрежнаго обращенія. 2) Пренебрежете.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав. Пог.
Переквітувати, -ту́ю, -єш, гл. Отцвѣсть. Уже жито переквітувало. Н. Вол. у.
Покриття, -тя, с. 1) = покривало. 2) Одежда. Покриття літушне. Вх. Уг. 260. Ум. покри́тенько. Дай, матінко, покритенько на своє дитятенько. О. 1862. IV. 35.
Роспачливий, -а, -е. Отчаянный. Уже в хаті ридання голосне та гірке роспачливе. МВ. ІІ. 142.
Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392. 2) Котораго можно сглазить. Шух. І. 196. Я не врічлива.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРУБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.