Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Кицяти, -ця́ю, -єш, гл. Въ игрѣ въ жмурки: дотрагиваться до кого либо изъ прятавшихся, который послѣ этого начинаетъ жмурить.
Моро́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Кружиться (о головѣ). Чогось моя головонька морочиться. 2) Хлопотать, возиться. Морочивсь, морочивсь, нічого не вдіє. Страх мені не хочеться з старим дідом морочиться.
Перегадати, -даю, -єш, гл. Передумать. Всі думки вже передумала, всі гадки перегадала.
Погоїтися, -гоїмося, -гоїтеся, гл. Залѣчиться (во множествѣ). Ой коли б побив та й пожалував, до б мої раночки, да й погоїлись.
Потя, -тя́ти, с.
1) Птенецъ; цыпленокъ. Стало потя на ворота та й пів, та й пів. Ум. потя́тко. А з потятком своїм всю ніч розмовляли.
2) — татарське. Чайка.
Пух, -ху, м. 1) Пухъ. 2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. 3) Раст.: а) Eriophorum vaginatum L. б) — болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe.
Тупак, -ка, м.
1) Тупое орудіе.
2) Тупой человѣкъ.
Утроїти, -рою, -їш, гл. Утроить. Запорозці утроїли своє військо.
Шеверногий, -а, -е. Косолапый, кривоногій. І не люблять дівчата, бо ти довгий.... криворукий, шеверногий.
