Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Короваєць, -вайця, м.
1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити!
2) Блинъ изъ пшенной муки.
На́ймит, -та, м. Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. наймито́к, на́ймитонько (), наймито́чок. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, — не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м'якого, — візьми собі на полиці сухаря цвілого». Ув. наймити́ще, наймитюга. Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Опинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Очутиться. Аж, ось, не знаю я того, як сірий вовк тут опинився. Як дам тобі на відлі, той за дверима опинишся. Земля під тобою розступиться і ти опинишся в пеклі.
Первина, -ни, ж. Случившееся въ первый разъ. Хиба се первина? Се йому не первина. Ум. первинка.
Перешкодник, -ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Приязність, -ности, ж. Привѣтливость, дружелюбіе.
Тарахкавка, тарахкалка, -ки, ж. Родъ Трещетки, колотила.
Тривати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Жить, существовать. Комета тривала дві неділі. до́бре тривати з ким. Хорошо жить, быть въ ладахъ съ кѣмъ. Війт з нами добре тривав.
2) Длиться, продолжаться.
3) тривай, тривайте! Постой, постойте, подожди, подождите. Ох, тривай, я й забула. «Тривайте! — гукав Кобза: — «глядіть, щоб кінь не забив котру11.
