Загарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать, гарцуя.
Кутасик, -ка, м.
1) Ум. отъ кутас.
2) мн. Раст. Silene inflata.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes.
Льняни́й, -а, -е. = лянний. Поший мені льняную сорочку.
Ночліг, -гу, м.
1) = і. Ночівля.
2) мн. Ночная пастьба скота пастухами. Підемо на ночліги.
3) мн. Въ черниговскомъ свадебномъ ритуалѣ обрядъ жаренья сала: послѣ удостовѣренія въ невинности новобрачной и отправки извѣщенія объ этомъ къ матери послѣдней, свекоръ оставшимся на свадьбѣ женатымъ мужчинамъ даетъ по куску сала, по щепкѣ для вертела и снопъ соломы со словами: «їдьте, добрі люде, на ночліги; хто вернеться з добром, тому почот буде». Гости уходять въ пустое мѣсто и жарять на огнѣ сало, стараясь свое сохранить, а чужое съѣсть, а затѣмъ снова возвращаются къ свекру для продолженія пирушки.
Піддрочувати, -чую, -єш, сов. в. піддрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подзадоривать, подзадорить. (Він) піддрочує товариство на пустощі.
Розстукатися, -каюся, -єшся, гл. Стучать не переставая.
Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю.
Хаптура, -ри, ж. = хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Ум. халтурка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить.
Чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа.
