Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розраювати

Розраювати, -раюю, -єш, сов. в. розра́яти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Отсовѣтывать, отговаривать, отговорить. Полюбив дівчину — розраяли люде, — мені молодому пароньки не буде. Н. п. Подавали рушники змовились, — чи годиться ж розраювати? МВ. І. 40. Розраяли, розсудили, щоб ми в парі не. ходили. Чуб. V. 242. 2) Посовѣтовать. Да розраяли мене вражі люде: іди заміж — луччей тобі буде. Чуб. V. 594.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРАЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРАЮВАТИ"
Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати. Стор. І. 151.
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся. Желех.
Кобилячий, -а, -е. Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу. Ном. № 10234.
Лія, -лії, ж. = лея. Лія іде. Вх. Лем. 432.
Молитво́ваний, -а, -е. = молитвений.
Наволі́чний, -а, -е. Посѣянный «наволо́ком». Чого се жито таке рідке? — Е, воно наволічне, то й рідко зійшло. Павлогр. у.
Наспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. наспори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, запасать, призапасить. Желех. 2) Доставлять, доставить, снабжать, снабдить въ изобиліи. Вх. Зн. 40.
Обмакогонити, -ню, -ниш, гл. = обмакотирити. Добре обмакогонили дитину — неначе бритвою. Харьк.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРАЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.