Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсіватися

Розсіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Разсѣваться, разсѣяться. Ходім, сестро, горою, розсіємось травою. Чуб. V. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСІВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСІВАТИСЯ"
Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2. Харьк.
Дев'ятосе́льник, -ка, м. Раст. Carlinae. Лв. 97. Cм. Дев'ятотисина.
Ди́хало, -ла, с. Дыхательное горло. Ум. Ди́хальце.
Кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Мертви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Мнж. 63. Старих людей турки мертвили. Волч. у. 2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер. Зміев. у.
Побарложитися, -жуся, -жишся, гл. Поваляться въ грязи.
Побірниці, -ниць, ж. мн. = плоскінь. Вх. Лем. 451.
Роспаюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно раздражиться, впасть въ сильное возбужденіе, раздраженіе. Вх. Лем. 462. Cм. роз'юшитися.
Скнира, -ри, м. = скнара и пр. Багач брат скнира і захланник. Гн. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСІВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.