Вилюжка, -ки, ж.
1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ.
2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка.
Гиря, -рі, ж.
1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав.
2) Гиря. Ум. гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила.
Зробок, -бка, м. Истощенный работою, негодный уже къ работѣ человѣкъ.
Княгинечка, -ки и княги́нька, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.
Маньку́т, -та, м. Лѣвша.
Поославлювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ославити, но многихъ.
Попереймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и переня́ти, но во множествѣ. Від німців усе те попереймали.
Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан.
Рипиґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Презрительно: ползать.
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.
