Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Гембель, -бля, м. Рубанокъ.
Дойни́ця, -ці, ж. = дійниця. Ум. дойничка.
Затруси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Затрястись. Затрусився мов у трясці. 2) Задрожать. Земля затрусилось. Мов Каїн затрусивсь увесь. Ото подививсь вовк і увесь затрусивсь.
Заяро́вувати, -вую, -єш, гл. Вкладывать, вдѣлывать (полки въ шкафъ).
Одігати, -ся, -гаю, -ся, -єш, -ся, гл. = одягати, -ся. Одігаться стала.
Підсохти Cм. підсихати.
Спит, -ту, м.
1) = спиток. Зірвали в чужому саду кілька ягід на спит.
2) Разспросы. Взяти кого на спит.
Старостиха, -хи, ж. Жена старости.
Умисний, -а, -е. Умышленный, нарочный.
