Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсолити

Розсолити Cм. розсолювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСОЛИТИ"
Ганетьба, -би, ж. Сильное порицаніе, поношеніе, стыдъ. Її тільки ганетьбою і можна придавити.
Дурноп'Я́н, -ну, м. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Зайоло́зити, -жу, -зиш, гл. = заялозити.
Кусі! Cм. кусати.
Містни́ця, -ці, ж. Доска въ полу, мосту. Містниця випала. Черк. у.
Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.
Повкриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Укрыться, накрыться (о многихъ). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися. Харьк. у.
Прикметити, прикмітити. Cм. прикмечати, прикмічати.
Просолювати, -люю, -єш, сов. в. просолити, -лю́, -лиш, гл. Просаливать, просолить.
Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Мет. 13. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Ном. № 11967. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Рудч. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Ном. № 2203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.