Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

молодчик

Моло́дчик, -ка, м. Ум. отъ молодець. Ой добрий молодчик по уличках сам блукає, ой він собі радість-дівку викликає. Чуб. V. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДЧИК"
Живжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = жевжикувати.
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Коштовність, -ности, ж. 1) Цѣнность. Желех. 2) Драгоцѣнность.
Кульондра, -ри, ж. Раст. Seseli coloratum. Вх. Пч. I. 12.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома. Сим. 99.
Одряпати Cм. одряпувати.
Поменити, -ню́, -ниш, гл. Упомянуть, назвать.
Просоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться, просолѣть. Солонії млаки слізьми просоліли. К. Досв. 11. Просоліла риба. Конст. у.
П'ятипиришниця, -ці, ж. Родъ болѣзни (накожной?) на рукахъ. ХС. VII. 416.
Хвабрикант, -та, м. Фабрикантъ. О. 1861. IX. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЛОДЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.