Вишивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вишити, -шию, -єш, гл. 1) Вышивать. Не жаль мені хустиночки, що я вишивала. 2) Истрачивать, истратить на шитье. Ниточку шовку вишила.
Двораче́нько, -ка, м. Ум. отъ дворак.
Джа! меж.
1) Цыцъ! Смирно! Їжте, гості, а ви, діти, джа!
2) Подражаніе звуку розги при ударѣ, а потому употребляется въ разговорѣ съ дѣтьми въ значеніи удара розгой.
Кіток, -тка, м. Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей для защиты отъ холода.
Перед 2, -ду, м. 1) Передъ, передняя часть, сторона. Не повертайся до їх передом, щоб не пізнали. Окунець-молодець, повернись передом — поговоримо з тобою. на пе́реді. Прежде всего. Так і нехай ваша річ напереді. 2) Передъ (сапога). Ой цок чобіток, а в переду дірка. 3) мн. переда. Полы полушубка. 4) Первенство, предпочтете, преимущество. Давати перед. 5) перед вести, водити. Предводительствовать, идти впереди; командовать. Тим я тебе, моя доню, рано не будила, що твій милий веде перед, щоб ти не тужила. Ум. передок, передочок. Ой то ж не хмара, то ж орда где, а Коваленко та передок веде. А в Київі на риночку дівочок таночок, молодая Бондарівна веде передочок.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Рафка, -ки, ж. Круглая, выточенная изъ дерева посуда для масла, сыру.
Роспукнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) = роспукатися 1. Прийде мі ся роспукнути, хлопче за тобою.
2) = роспукати 2.
Скат, -ту, м. Скатерть. На столах скати все ляннії.
Чика, -ки, ж. Дѣтск. Ножикъ, все острое. Не займай — це чика.
