Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

молодик

Молоди́к, -ка, м. 1) Молодой неженатый человѣкъ. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Чи не лучче було молодиком жити? Грин. III. 295. 2) Молодой мѣсяцъ, первая четверть луны, новолуніе. на молодику. Въ новолуніе. Треба на молодику вийти на двір і говорить до місяця тричи. Чуб. І. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДИК"
Бозкий, -а, -е. Божескій. Да везуть царя до Господа, да везуть царя — бозке тіло. Млр. л. сб. 347.
Гидосність, -ности, ж. = гидкість. Желех.
Годованка, -ки, ж. Воспитанница, вскормленница. Шевч. 493; КС. 1885. ІІІ. 550.
Гукоті́я, -ті́ї, гукотня́, -ні, ж. = Гуканина. Желех. Гуку! меж. = I. Гук. Ном. № 12514.
Кучма, -ми, ж. 1) Шапка мѣховая мохнатая. Kolb. І. 43. Гол. Од. 19, 69. Вас. 156. Благословіть, отче! — каже Василь, знявши кучму. Федьк. Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі. Стор. 2) Всклокоченная голова. кучму да́ти. Причинить хлопоты, насмѣяться. Хто в Бога вірує, ратуйте!.. А хто ж таку нам кучму дав? Котл. Ен. Ум. кучомка. Чуб. VII. 414.
Нави́снути Cм. нависати.
Прогон, -ну, м. см. прогін.
Речи, -чу, -чеш, гл. = ректи. Вх. За. 59.
Рясити, -шу́, си́ш, гл. Дѣлать обильнымъ плодами, листьями. Не ваш то батько садочок садив, садочок садив, все злотом рясив. Чуб. III. 401.
Скраю нар. Скраю. Моя хата скраю, я нічого не знаю. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЛОДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.