Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое.
Жоломі́йка, -ки, ж. Ум. отъ жоломія.
Заци́тькувати, -кую, -єш, сов. в. заци́тькати, -каю, -єш, гл. 1) Заставлять, заставить замолчать. Цить! цить, моя дитино! — зацитькувала Мотря. 2) Заминать, замять. Так це діло й зацитькали.
Кутатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Кутаться.
2) Заниматься; хлопотать съ работой. Челядь кутаєся — займаєся, літом і зімою то у хаті, де варити їсти... пряде, тче, красить вовну, шиє, вишиває, пере шмате, то по за хатою, де доїть вівці та корови, ходить коло свиней, обходити городовину...
Ле́льом-поле́льом, нар. Еле ноги передвигая. Що ти ходиш лельом-полельом, наче тобі ступінь по червінцеві.
Мі́день, -дня, м. Мѣдный котелъ, мѣдный горшокъ, мѣдный самоваръ. Так в мідні клекотить гарячий.
Мотну́ти, -ся. Cм. мотати, -ся.
Пообтоптувати, -тую, -єш, гл. Обтоптать (во множествѣ).
Смолянка, -ки, ж.
1) = мазанка 4.
2) Раст. Viscaria vulgaris (Lychnis Viscaria L.). Ум. смоля́ночка.
Тріскання, -ня, с.
1) Трескъ, трещаніе.
2) Растрескиванье.
