Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мокрина

Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКРИНА"
Біліти, -лію, -єш, гл. Бѣлѣть, бѣлѣться. Лечу, лечу, а вітер віс, передо мною сніг біліє. Шевч. На синові явір зеленіє, на невісточці береза біліє. Чуб. V. 712.
Вавцір, -ра
Кметиня, -ні, ж. = кметиця. В рям'я б одяглася я, наче та кметиня. Щог. Вор. 36.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Лем. 437.
Позморщуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Сморщиться о многихъ).
Порозболюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разболѣться (во множествѣ).
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.
Урда, -ди, ж. = вурда.
Хосний, -а, -е. Полезный. Угор.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОКРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.