Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Драбиня́к, -ка́, м. 1) = драбчастий віз. 2) Очень худая лошадь.
Дра́ла нар. Бѣгомъ. Так я від його драла, одбіг з півгонів та й став. Оттут то вітри схаменулись, і ну всі драла до нори, до ляса, мов ляхи, шатнулись. дра́ла да́ти. Убѣжать, удрать. Дав од неї драла не оглядаючись. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. дра́ла дмухну́ти, дря́пнути. Удрать. Спалив оселю у Калиновського та й дряпнув драла.
Ляхопа́нський, -а, -е. Шляхетско-польскій. Встрѣчено у Кулиша. піймався був у руки ляхопанські.
Мишоло́вка, -ки, ж. 1) Названіе кошки. 2) Птица пустельга. Tinunculus alaudarius. Ум. мишоло́вочка. Кішечка-мишоловочка.
Наспа, -пи, ж. Количество сыпучаго тѣла, насыпанное сверхъ мѣры. З наспою. Съ верхомъ. Брав у-щерть, а віддав з наспою.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Провівати, -ва́ю, -єш, сов. в. провіяти, -вію, -єш, гл. Провѣвать, провѣять, продувать, продуть. (Земляночка) без дверець і без віконець: нікуди вітру провівати. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає. Роскидаю всю одежу, нехай вітер провіва.
Цапіна, -ни, ж. = сапіна.
Шпаруна, -ни, ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.
