Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моква

Моква́, -ви, ж. 1) Низменное, заливаемое водою мѣсто. 2) Слякоть, мокрая погода. Міусск. окр. Настала осінь, почалась моква. Волч. у. 3) Мокрота, сырость. Ганчар цілий день у мокві робе. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКВА"
Борщівник, -ка, м. 1) Раст. a) Anthriscus sylvestris Hoffm. ЗЮЗО. I. 111. б) Heracleum sibiricum L. Анн. 165. Cм. борщ. 2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ. 3) Любитель борща. Ум. борщівничок.
За́годі нар. Заранѣе, заблаговременно. Гляди ж, приходь загоді. Черном.
Набала́кати, -ся. Cм. набалакувати, -ся.
Натще нар. 1) Натощакъ. 2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим. О. 1861. XI. 28.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый. 2) О растеніи: склонившійся. Вх. Лем. 445.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ. Вх. Уг. 260.
Полуднувати, -ную, -єш, гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував. Чуб. І. 34.
Порошно нар. Посыпано, усыпано (пылью, мукой и пр.). Де борошно, там і порошно. Ном. № 9874.
Похватати, -та́ю, -єш, гл. = похапати.
Сваволити, -лю, -лиш, гл. Своевольничать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОКВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.