Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Не велять ходити, дівчини любити. Я не велю милому журитися.
Відсапувати Ii, -пую, -єш, сов. в. відсапнути, -ну, -неш, гл. Переводить, перевести духъ. Товстий Хоцінський насилу дихав, одсапував після дороги. Відсапнув трохи.
Запада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. запа́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Проваливаться, провалиться; обваливаться, обвалиться. Новая хата нехай западеться. Через письменних світ западеться.
Каювати, -каю́ю, ю́єш, гл. Рубить въ деревѣ замки для связи.
Кріпенний, -а, -е. 1) Очень крѣпкій.
2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний.
Мархо́тка, -ки, ж. Махорка. Ум. мархоточка. Ой курив я мархоточку, а тепер лехкий табак.
Могори́ч, -чу, м. Магарычъ, угощеніе при сдѣлкѣ. Могорич — любовна річ. Пане-отамане, справляй могорич. могорич запили. Окончили сдѣлку и устроили магарычъ.
Прилічувати, -чую, -єш, сов. в. прилічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присчитывать, присчитать.
Тікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Шмалій, -лія, м.
1) = смалій.
2) Холодный, рѣзкій вѣтеръ.
