Варунок, -нку, м. Боль живота, вѣтры. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим.
Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
За́місць, замісь. Cм. замісто.
Золотіти, -тію, -єш, гл.
1) Блестѣть какъ золото. На токах золотіють скирти. Глина така жовта, аж золотіє.
2) Обогащаться. Доля йому щиро служила, — так і золотів, так і золотів.
Коловоріт и коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові.
Ля I пред. = біля. Стоїмо ми ля воріт.
Надти́нник, -ка, м. Раст. Solanum Dulcamara L.
Пропасть, -ти, ж. 1) Гибель. Пху! на його пропасть! 2) Пропасть, бездна.
Розношувати, -шую, -єш, гл. = розносити. Спитай чорного ворона, що його кість розношує.