Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

молодець

Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Єв. Л. VII. 14. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Н. п. Вдовець, чи молодець буде сужений? О. 1861. XI. Свид. 54. 2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. Шевч. 50. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры. Грин. III. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДЕЦЬ"
Багровий, -а, -е. Багровый, яркокрасный. Рожа моя повна червона, багрова. Чуб. III. 132. Зелене винце... багрове пивце. Гол. IV. 515., Ум. багровенький. Чуб. ІІІ. 314.
Банюр, -ра, м. 1) = банюра = баюра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу. Вх. Уг. 238.
Голуб'я́, -я́ти, с. = Голубеня́. Мил. 219. Грин. ІІІ. 491. Употребляется какъ ласкательное слово. Ой ви, дітки мої, мог голуб'ята! Шевч. 183. Ум. Голуб'я́тко, голуб'я́точко. Сполохнуться голуб'яточка та й стихнуть. МВ. І. 46.
Знімчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечить. Желех.
Крутіль, -те́лі, ж. Канатный дворъ, крутильня. Вх. Зн. 30.
Наво́зити, -жу, -зиш, сов. в. навезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Навозить, навезть. Дідова дівка навезла усякої всячини. Рудч. Ск. II. 58.
Обсмажувати, -жую, -єш, сов. в. обсмажити, -жу, -жиш, гл. Обжаривать, обжарить.
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба. Кв.
Пообкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Окончить косьбу (о многихъ).
Стріп, -пу, м. 1) Куча (дерева, напр). Шух. І. 178. 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЛОДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.