Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

молодець

Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Єв. Л. VII. 14. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Н. п. Вдовець, чи молодець буде сужений? О. 1861. XI. Свид. 54. 2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. Шевч. 50. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры. Грин. III. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДЕЦЬ"
Безкрайний, -а, -е. = безкраій. Степ безкрайний топне в млі. Щог. В. 151.
Валяти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Валить, сваливать, опрокидывать. Чорт росердився, налітає і хату валяє. Рудч. Ск. II. 116. Буйний вітер в полі повіває, бідного козака із ніг валяє. АД. І. 2) Валять (сукно). 3) Бить, сбивать (съ дерева). 4) Пачкать, марать. Помалу ступайте, пилу не збивайте, шмаття не валяйте. Чуб. ІІІ. 34. 5) — коней. Выхолащивать лошадей. Шух. І. 211. 6) Испражняться. Мнж. 122.
Катівський, -а, -е. Палачевъ. Щоб тебе не минули катівські руки. Ном. № 3690.
Молотня́, -ні, ж. Молотилка. Вх. Зн. 37.
Нахрапом нар. Дерзко, нахально, безцеремонно, насильно.
Подарунок, -нка, м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Лукаш. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. ЗОЮР. II. 28. Ум. подаруночок. Чуб. V. 170.
Ростіч, -чі, ж. Разбродъ. у ро́стіч. Въ разсыпную, въ разныя стороны. Троянці также всі здрігнули і в ростіч, хто куди, махнули. Котл. Ен.
Самостайний, самостійний, -а, -е. Самостоятельный. О. 1862. І. 79; X. 1.
Стояти, стою́, -їш, гл. 1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. Мороз не велик, та стоять не велить. Ном. № 646. 2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. ЗОЮР. По тім боці на толоці, там цигане стояли. Мет. 87. 3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай. Н. п. 4)за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх. Зміев. у. 5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно. МВ. ІІ. 86. 6)за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого. 7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть. Гол. IV. 465. 8)над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу. Н. Вол. у.
Торгнути, -ну, -неш, гл. Дернуть. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЛОДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.