молиститися
Молисти́тися, -лищуся, -стишся, гл. Проситься. Він єго бив, а той так молиститься.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 440.
Том 2, ст. 440.