Безглуздіти, -дію, -єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.
Бурсуватися, -суюся, -єшся, гл. Барахтаться, въ борьбѣ возиться. Вони почали бурсуватись — то в шутку, а то вже і навспрашки.
Зоздріти, -рю́, -ри́ш, гл. Увидѣть. В полі і в домі нічого не зоздріли.
Зціліти, -лію, -єш, гл. Остаться въ цѣломъ видѣ, остаться цѣлымъ.
Ле́мко, -ка, м. Галицкій малороссъ, житель Лемківщини.
Ме́рти, мру́, мре́ш, гл. 1) Умирать, мереть. З щастя не мруть. У Горбоносихи мерли діти. 2) Замирать. Чогось сумно і боязно, аж моє серце мре.
Покотьоло, -ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Ум. покотьольце.
Ржа, ржі, ж. Ржавчина (на желѣзѣ, водѣ). Їсть як ржи залізо. Ржа вхполилась. Пристала ржавчина, начало ржавѣть.
Сова, -ви, ж.
1) Сова. Ні сич, ні сова.
2) — кі́тча. Филинъ. Ум. со́вонька, со́вочка.
Хвіялка, -ки, ж. Раст. фіалка, Viola odorata. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ум. хвія́лочка. Нехай же я на тій горі погуляю, хвіялочок на віночок назриваю.
